Новинка Melissa officinalis (меліса)

Меліса – багаторічна трав’яниста рослина з сімейства м’ятних, історія якої налічує понад 2000 років. Він є рідним для південної та центральної Європи та Середземноморського басейну. У традиційній перській медицині меліса використовувалася за її заспокійливу та нейропротекторну дію. Його листя має тонкий лимонний аромат, а влітку він дає маленькі білі квіти, повні нектару, які приваблюють бджіл. В Європі меліса використовується для залучення бджіл для виробництва меду, як декоративна рослина і для отримання ефірних масел. Листя використовуються як трави, чаї та ароматизатори.

Джерело зображення: Pixabay

Фактично, як рослина з довгою історією, переваги меліси виходять за межі покращення сну. Він також відіграє важливу роль у регулюванні настрою, сприянні травленню, зняттю спазмів, заспокоєнню подразнень шкіри та сприянню загоєнню ран. Дослідження показали, що меліса містить ефірні олії (такі як цитраль, цитронелал, гераніол і ліналоол), фенольні кислоти (розмаринова кислота і кавова кислота), флавоноїди (кверцетин, кемпферол і апігенін), тритерпени (урсолова кислота). і олеанолова кислота), а також інші вторинні метаболіти, такі як дубильні речовини, кумарини та ін полісахариди.

Регулювання настрою:
Дослідження показують, що щоденне споживання 1200 мг меліси значно знижує показники, пов’язані з безсонням, тривогою, депресією та соціальною дисфункцією. Це пояснюється тим, що такі сполуки, як розмаринова кислота та флавоноїди в мелісі, допомагають регулювати різні сигнальні шляхи мозку, включаючи ГАМК, ергічну, холінергічну та серотонінергічну системи, тим самим знімаючи стрес і сприяючи загальному здоров’ю.

Захист печінки:
Було показано, що фракція етилацетату в екстракті меліси зменшує неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), викликаний високим вмістом жиру, у мишей. Дослідження показали, що екстракт меліси та розмаринова кислота можуть зменшити накопичення ліпідів, рівень тригліцеридів і фіброз у печінці, покращуючи пошкодження печінки у мишей.

Протизапальні ліки:
Меліса має значну протизапальну дію завдяки багатому вмісту фенольних кислот, флавоноїдів та ефірних масел. Ці сполуки діють за допомогою різних механізмів, щоб зменшити запалення. Наприклад, меліса може пригнічувати вироблення прозапальних цитокінів, які відіграють вирішальну роль у запаленні. Він також містить сполуки, які інгібують циклооксигеназу (ЦОГ) і ліпоксигеназу (LOX), два ферменти, що беруть участь у виробленні медіаторів запалення, таких як простагландини та лейкотрієни.

Регулювання кишкового мікробіому:
Меліса допомагає регулювати мікробіом кишечника, пригнічуючи шкідливі патогени, сприяючи більш здоровому мікробному балансу. Дослідження показують, що меліса може мати пребіотичні ефекти, заохочуючи ріст корисних кишкових бактерій, таких якБіфідобактеріявидів. Його протизапальні та антиоксидантні властивості також допомагають зменшити запалення, захистити клітини кишечника від окислювального стресу та створити більш сприятливе середовище для росту корисних бактерій.